- паламарів
- -е́ва, -е́ве.Прикм. до паламар. || Належний паламареві.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
паламарів — прикметник … Орфографічний словник української мови
Паламарівка — іменник жіночого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
паламарівна — іменник жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
паламарівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
паламар — я/, ч. Служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; дячок, псаломщик, причетник … Український тлумачний словник
паламар — [палама/р] ар а/, ор. аре/м, м. (на) аре/в і/ ар у/, кл. а/р у, мн. ар і/, ар і/ў, д. ар а/м … Орфоепічний словник української мови
паламар — 1. Церковнослужительський чин, у якому посвячений має право й обов язок допомагати під час підготовки до богослужіння: запалювати свічки в храмі, подавати кадильницю, прибирати вівтар, храм тощо; 2. Особа, посвячена в цей чин; парамоїшр; заст.… … Словник церковно-обрядової термінології
паламар — (тур. palamar) 1. јаже, особено: дебело јаже за врзување на бродови за брегот 2. дебел железен клин … Macedonian dictionary
паламар — (служка православної церкви, який допомагає священикові під час відправ), дячок, дяк, причетник, псаломник … Словник синонімів української мови
паламар — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови